Віталій Кулик: Путіну потрібна війна

29 серпня 2014, 18:56 | Опублікував: | Категорія: Роздуми, Світ
Поділитись:
facebook В Контакте twitter

Для Путіна сьогодні є лише одна дилема: Або “мерзотний карлик відповість за все”, або “геніальний стратег Путін відновить Велику Росію!”

Російська Федерація не бачить в особі України суб’єкта для переговорного процесу. Путін не сприймає нинішнє українське керівництво як гравця. Тому, Росія використовує ситуацію, наприклад, таку як з Мінською зустріччю для затягування часу й досягнення стратегічної переваги в зоні конфлікту. Для цього в Україну перекидаються збройні підрозділи Росії, важка техніка.

Ще кілька тижнів тому, доля «ДНР» та «ЛНР» висіла на волосині. Сепаратисти втрачали підтримку місцевого населення, в них не вистачало живої сили, озброєння та боєприпасів. Українська армія досить швидко вчилася воювати. І все йшло до того, що Кремлю вже восени не було б чим  торгуватися із Заходом, окрім гумантірних питань та пакету “політичного врегулювання”. Але це б означало поразку для Путіна.

Ситуацію  досить яскраво і водночас влучно зобразив «голос сепаратистів» фантаст Лев Вершинін: Або Путін втрутиться і “поставить Київ на коліна”, а краще скине восени Порошенка та нинішній уряд і стане «стратегом Великої Росії»,  або у випадку поразки (а поразкою для Путіна є, навіть, компроміс) – «мерзкий карлик ответит  за все»!

Тому Москва пішла на вторгнення.

Тактично Кремлю просто необхідно «вирівняти» фронт, з’єднати ЛНР і ДНР, забезпечити сухопутний коридор до Криму, забезпечити прозорість східного кордону. З  цим можна увійти в зиму та довгограючі переговори… не з Києвом, а з Вашингтоном.

Жодних повноцінних переговорів між Порошенком і Путіном не відбудеться – ні зараз, ні у найближчий період. Країни входять у жорстку конфронтацію, котра може затягнутися на кілька років.

У випадку досягнення стратегічної переваги під Маріуполем, Росія з позиції сили диктуватиме Україні умови укладення мирної угоди з Луганськом і Донецьком. Але вже не як країна агресор, а як “посередник”, а може й “миротворець”. Проте мова йтиме не про «остаточне врегулювання», а про тимчасову угоду «про припинення ввогню» чи «меморандум про принципи деескалації» ..

Кінцевих вимог не буде.

Дискурс «федерація», «конфедерація», «напіввизнання» тощо - цього всього Кремлю вже не потрібно. Йтиметься про проміжний результат. Остаточне врегулювання конфлікту – не в інтересах Росії. Федералізація вже не є предметом розмови. Предметом розмови є доля української державності, і питання існування України як держави загалом. Мета Путіна – не, перепрошую, ЛуганДон, а ціла Україна та успіх проекту з назвою Україна.

Тому, я не бачу інших можливостей, крім того, щоб включити всі важелі тиску на ЄС і США з вимогою припинити політику “вмиротворення Росії”.

Сьогодні РНБОУ вже  зробило певні правильні речі. Київ апелює до європейських структур, до США, до НАТО з усіма можливими аргументами, щоб вони втрутилися у цей конфлікт або надали повноцінну військову підтримку Україні.

Варто розглядати усі варіанти,  якими б фантастичними вони не були: починаючи з того, що Україна має створити власний іноземний батальйон (чи легіон) – аж до залучення американських, європейських, ООНівських збройних сил для участі у військовому конфлікті в якості миротворців. Не відкидав би я і ідею введення військового стану (як на всій Україні, так і в окремих регіонах), проведення загальної  мобілізації, розгортання партизанських мереж, ведення диверсійної  діяльності на території Росії тощо.

Треба називати речі своїми іменами: ми маємо самі оголосити Російську Федерацію агресором і донести це питання до ООН та інших міжнародних інституцій. Окрім того, треба відверто поговорити із ЄС. Я не кажу про шантаж «трубою» – а про те, що цей конфлікт може перекинутися на Східну Європу, на Балкани, він може дестабілізувати цілий континент. ЄС сам має бути зацікавлений у підтримці України. Має йтися вже не про третій «левел» санкцій, а про розрив відносин, замороження рахунків, арешт активів тощо. Бо нинішня Росія – це Німеччина 1936-1938 років.

comments powered by HyperComments
Теґи: , , ,