Як Захер-Мазох до чернівецького цадика їздив, або Чернівці знову хочуть стати центром світового хасидизму

19 серпня 2014, 13:31 | Опублікував: | Категорія: Околиці, Передмістя, Статті
Поділитись:
facebook В Контакте twitter

Столиця Буковини, як і раніше, може стати місцем паломництва хасидів зі всього світу.

Резиденція цадика

Хасидська синагога у Садгорі. Фото – risu.org.ua

У одному з районів міста Чернівці, Садгорі, відновлюють знамениту колись синагогу – резиденцію знаного у світі місцевого цадика. Колись був такий жарт: “Чернівці? А де це? Та біля Садгори”.

Будівельні роботи з реконструкції Садгірської синагоги йдуть шаленими темпами. Паломництво хасидів до Садгори теж триває: відвіду­ють на єврейському цвинтарі могилу цадика. Коли синагога буде відновлена, поруч запрацює і паломницький центр, і облаштують кімнати для паломників.

Екіпажі, оркестр і численна челядь

За результатами останнього австрійського перепису населення 1910 року, у Чернівцях частка єврейських мешканців перевищувала 30%, а у Садгорі – майже 80%!

Завдяки місцевому садгірському цадику це місце стало надзвичайно популярним. До сьогодні важко відрізнити, що про цього чоловіка – правда, а що – легенда. Про нього передавалися як реальні історії, так й історії з вигадками. Подібного йому цадика тоді годі було відшукати.

- У самому центрі Садгори в ХІХ ст. існувала резиденція «чудодійного» рабина із династії Фрідманів, – розповідає історик, директор Чернівецького музею історії та культури євреїв Буковини Микола Кушнір.

- У комплекс будівель резиденції входили, окрім синагоги, ще й житловий будинок сім’ї цадика, господарські приміщення, а також великий парк. У парку було збудовано спеціальний великий намет з довгими столами і лавами для спільних з цадиком обідів. За можливість навіть короткої аудієнції, а тим більше за право пообідати у товаристві цадика, гості, серед яких були не тільки євреї-хасиди, зобов’язані були вносити плату або дарувати подарунки. У такий спосіб сім’я цадика збільшувала свої статки й дуже швидко почала жити у розкоші.

Хасиди не тільки не обурювалися з цього приводу, а й, навпаки, вітали цей факт. Вони вірили у магічну, надприродну силу цадика й вважали, що багатство дає йому більші можливості впливати на небеса. Члени сім’ї цадика вели вельможне життя, утримуючи вдома розкішні екіпажі, власний оркестр і численну челядь. Втім, сам цадик був людиною скромною і дещо незвичною. Одна з легенд говорить про те, що мав звичку ходити босоніж по вранішній росі. Інша легенда розповідає про те, що цадик нібито наказав підготувати одну з кімнат резиденції на той випадок, якщо з’явиться Месія.

Про садгірського цадика збереглися описи в літературі. Леопольд фон Захер-Мазох – відомий австрійський письменник, народжений у Львові, написав спогади про відвідини цього цадика, він приїжджав сюди з кимось із родичів. Мазох, зокрема, описує, як вони зайшли у кімнату, на софі лежав цадик, а один із помічників – габаїв запалював йому люльку…

резиденція цадика

Слава садгірського цадика сягала далеко за межі Буковини. Проте у самих Чернівцях його постать була неоднозначною. Прихильники єврейського просвітництва та «онімечені» євреї гостро критикували фанатизм хасидів, а самого цадика виставляли часто не інакше, ніж шарлатаном. Але, попри все, напередодні виборів у резиденцію садгірського старця навідувалися чернівецькі політики різних мастей і політичних таборів і намагалися заручитися підтримкою.

До цадика – із проханнями та записками

Унікальною в архітектурному плані є і сама синагога, яку зараз відновлюють. Якщо неозброєним оком дивитися на будівлю, відразу вловлюється схожість з елементами колишньої резиденції буковинських митрополитів (нині головний корпус ЧНУ ім. Ю. Федьковича). Коли чеський архітектор Йосеф Главка зводив митрополичу резиденцію, у місті було відкрито спеціальний цегляний завод, тож, ймовірно, цегла для синагоги теж була придбана саме там.

- Історія цієї синагоги напряму пов’язана з історією династії цадиків із родини Фрідманів, – продовжує Микола Петрович. – Засновник династії – Ісраель Фрідман прибув у Садгору взимку 1842 року й виконував роль релігійного наставника місцевих хасидів аж до своєї смерті у 1850 році. Згодом його функцію виконував син, потім – внук. Резиденція «чудодійних» рабинів функціонувала до Першої світової війни. З її початком садгірські Фрідмани перебрались до Відня і більше сюди не поверталися. Найкращі часи центр хасидизму у Садгорі переживав у 70-80-х роках ХІХ століття. Логічно припустити, що й синагога була збудована саме у цей період, бо жодних точних відомостей про будівництво немає.

Всі троє – батько, син і внук поховані на єврейському цвинтарі у Садгорі. І саме їхня могила – як могила (чи гробниця) садгірського цадика, є місцем паломництва хасидів з усього світу. Йдеться саме про династію садгірських цадиків. Адже якщо батько був цадиком, то ця духовна почесть передається синові, внукові і далі. Всі вони переймають духовну спадщину свого попередника. На сьогодні династія Фрідманів налічує майже 400 сімей, які мешкають у США, Бельгії, Великій Британії і, звісно, Ізраїлі.

Чернівчанин, підприємець Михайло Крайс, курирує будівельні роботи у Садгірській синагозі. Каже, що є кілька генеральних спонсорів, в основному з-за кордону.

- Завершення реконструкції, звісно, залежатиме від фінансування, – каже пан Михайло. – Щодо головної зали у синагозі, то фрески на стіні, на жаль, не збереглися. Відомі художники будуть розписувати по-новому, є фото старих зразків. Також буде встановлено вітражі. У приміщенні будівлі буде кухня – молочна і м’ясна, столова і штібл – мала синагога. На другому поверсі – кімната для паломників. Товариство “Ружин-Садгора” опікуватиметься і могилою цадика. Гробниця буде перероблена всередині, облаштується старий занедбаний цвинтар, будуть встановлені гарні ворота. Будівля теж зазнає реконструкції, за стилем нагадуватиме вигляд синагоги.

Сьогодні, окрім паломників, це кладовище майже ніхто не відвідує, могили заросли бур’янами. З метою захисту місця цього паломництва в середині 90-х років минулого століття могилу обмурували і звели невелику споруду. І тепер без охоронця, у якого є ключі від неї, сюди не потрапити. Навколо величезної гробниці знаходяться лавки, де євреї можуть молитися. Зліва в спеціальну стіну вони вкладають записки із проханнями.

- Щодо відновлення єврейського релігійного центру у Садгорі, – підсумовує пан Кушнір, – то це навряд чи зможе повернути містечку славу єврейського «Ватикану на Пруті». Однак таке відновлення може бути вигідне усім: хасидські паломники матимуть кращі побутові зручності, Чернівці отримають ще один цікавий туристичний об’єкт, а садгірчани – нові робочі місця.

Наталія Фещук

Джерело: Високий Замок

comments powered by HyperComments
Теґи: , , , , , , , , , , , , ,