«Це мої сини в теплих животах достигають в мріях про закордон» (с)

12 травня 2014, 22:16 | Опублікував: | Категорія: Важливо, Місто, Статті
Поділитись:
facebook В Контакте twitter

Цей огляд культурних подій Чернівців присвячений режисеру Івану Даніліну, його народному театру та виставі «Великий льох», письменниці Катерині Бабкіній, яка презентувала в Чернівцях нову поетичну збірку «Знеболювальне і снодійне», та чернівецькому фолк-музиканту Sasha Boole.

Так приємно і трепетно писати про те, що любиш серцем. Ще трохи таких якісних заходів у Чернівцях – і, можливо, ми б мали шанс конкурувати з найкультурнішим містом країни ;) Але поки для цього треба ще багато-багато зусиль і трішки мирного часу. Бо не всім тепер до мистецтва, яким би воно революційним і всепереможним не було.

Вистава "Великий льох". Фото Олександра Ткачука

Вистава “Великий льох”. Фото Олександра Ткачука

У понеділок, 5 травня, Іван Данілін презентував виставу за твором Тараса Шевченка «Великий льох». Звісно, знаючи, наскільки Іван талановитий, я очікувала доброї вистави, але і сама не уявляла, що аж настільки вона може бути вражаючою! У геніальності Тараса Шевченка, певно, всі вже переконані, а те, що він пророк – у виставі «Великий льох» теж дуже яскраво видно. Усі ці рядки про те, як москалі мордують українців, просто розривали душу кожному глядачу. Про це Кобзар писав 150 років тому, а його слова можна зараз виписувати золотими літерами над країному, щоб світ побачив, що це вже не жарти.

Вистава "Великий льох". Фото Олександра Ткачука

Вистава “Великий льох”. Фото Олександра Ткачука

Надзвичайно сподобався мені підхід до постановки, бо Іван Данілін використав дуже сучасні методи: химерні маски, що нагадували галюцинації та божевілля, тирса, яка літала всім залом, шалені танці під сучасну музику, щоб продемонструвати актуальність проблеми і нині. Три лірника їли на сцені варені яйця з цибулею, а три ворОни перекидали одна одній справжню свинячу чи телячу печінку. І запах цієї печінки мені відчутний був аж у залі, і це мене вжахнуло (значить – спрацювало!), бо ж не їм м’яса.

Вистава "Великий льох". Фото Олександра Ткачука

Вистава “Великий льох”. Фото Олександра Ткачука

На виставу завітала відома українська письменниця і співачка Ірена Карпа з дітками, вони приїхали в гості до президента «MERIDIAN CZERNOWITZ» Святослава Померанцева. Ірена сиділа поряд і ми з нею ділилися враженнями, вона казала, що провінційні театри часом вражають її більше, ніж столичні, і це був саме той випадок. Ірена фотографувала і знімала виставу на мобільний, а я сиділа і тішилася, що ми змогли вразити наших гостей.

Донечки Ірени Карпи Кора і Кая

Ліворуч і праворуч від мене – донечки Ірени Карпи Кора і Кая

Після вистави ввесь зал аплодував стоячи, а дружина режисера – актриса Інна Даніліна настільки була розчулена виставою, що ніяк не могла стримати сліз. Це було справді захоплююче і дуже справжнє дійство, мурашки бігли від кожного слова Шевченка, якого торкнулися режисер і талановиті актори. Я б дуже хотіла, щоб на прем’єрі не закінчився показ цієї вистави, а  щоб її хоч час від часу десь показували. Щоб не забути. Щоб пригадати. Щоб просто чути Шевченка в контексті сучасного мистецтва.

Так починався новий культурний тиждень у Чернівцях… Так тривав наш біль за Країну… Щоб ті, хто не були на виставі, отримали хоча б часточку моїх відчуттів, пропоную для перегляду трейлер до вистави «Великий льох», який після прем’єри зробив фотограф Олександр Ткачук.

Впевнена, що чернівчани помітили, що упродовж минулого тижня у центрі міста часто прогулювалася відома українська письменниця та співачка Ірена Карпа, її також можна було побачити на різних фотосесіях в місті. А все тому, що у перший тиждень травня президент літературного фестивалю «MERIDIAN CZERNOWITZ» Святослав Померанцев запросив до себе митців з різних міст: Ірену Карпу з дітками, Катерину  Бабкіну, Ірину Славінську, Вікторію Наріжну. В рамках цього культ-візиту 7 травня в Целанівському культурному центрі була організована презентація поетичної збірки Катерини Бабкіної «Знеболювальне і снодійне», яку модерувала Ірена Карпа.

Ірена Карпа серед міста

Для мене поезія Катерини Бабкіної є дуже особлива і маргінальна (в хорошому сенсі), бо коли автори ХХІ століття відмовляються від силабо-тоніки, то Катя зберігає у своїх текстах і ритміку і ритм. Катя настільки вдало грається з формами слів, що її рядки просто сплітаюся у афоризми, хоч авторка здебільшого пише про сучасність і реальність. У новій поетичній збірці є й вірші з попередньої поетичної книги «Гірчиця», але, певна, що це дуже добре, бо нова збірка від цього виглядає ще ціліснішою. Один з моїх улюблених текстів має назву «Кіт у чоботях» – це дуже інтимна, дуже болюча поезія з відблиском громадянської лірики. Це вірш про Батьківщину, зацитую його частинку: «…Це мої кордони і наркота / це мої наливки і самогон, / це мої сини в теплих животах / достигають в мріях про закордон. / Мої божевільні від дня до дня / восхваляють Господове ім’я. Це моя країна. І вся хуйня / в цій країні також лише моя…». Особливо мене вражає образ вагітних жінок, сини яких «достигають в мріях про закордон».

Катерина Бабкіна. Фото Олександра Ткачука

Катерина Бабкіна. Фото Олександра Ткачука

Катерина Бабкіна має величезний магічний дар, читаючи свої тексти на публіку, вона заворожує своїм голосом і просто вводить слухачів у транс. Тому намагаюся завжди потрапити на її читання, бо звучить воно справді дуже містично і аж так… до самих кісток. Письменниця часто звертається і до теми кохання, але я не можу сказати, що вона є основною у її творчості. Основною є реальність – справжня і жорстока, – а Катя дуже щемливо її відчуває. Презентація в Чернівцях пройшла дуже затишно і, для мене, особливо добре, бо авторка читала і читала свої тексти. А це те, що я найбільше люблю на презентаціях книг, бо для мене автор і книга – це абсолютно два різних поняття. Головне – текст, а те, який автор, чим він живе і які його вподобання, це зовсім непотрібна інформація, яка змиває смак тексту. Хоча не впевнена, що щось могло б змити післясмак від віршів Катерини Бабкіної, бо вони такі добрі, можливо навіть одні з найкращих у площині сучасної української літератури.

Sasha BooleА 10 травня збулася мрія нашого відомого чернівецького музиканта Sasha Boole (Сашка Буліча) – він дав концерт в костелі «Пречистого серця Ісуса» у Чернівцях, який потребує реставрації і поки що не працює як храм. Час від часу там проходять важливі для міста заходи, які охоче підтримує наставник костелу отець Станіслав.

Так от, Сашка я знаю ще з 2006 року і першими нашими спільними розмовами була творчість Василя Кожелянка. Знаєте, не часто зустрінеш юнака, який у 18 років перечитав всі книги творця «альтернативної історії». Цим мене колись Сашко «зачепив», і все, що він робить, з того часу мене не відпускає. І на прикладі Сашка Буліча можна сказати, що справді талановита людина талановита у всьому, бо, пам’ятаю, все, що він не робив – він робив дуже добре. Пригадую його перші малюнки ручкою в блокноті, які він переносив потім на стіни; ті непрості книги, які він читав і про які ми говорили; ті спротиви, які він чинив проти суспільної неправди; знаю, що він писав досить добрі художні тексти і був чесним і гострим  журналістом…

Те, що Сашко став музикантом, ще й таким успішним і відомим, ніц мене не дивує, бо він точно мав прийти до чогось великого, до чогось лише свого. Найбільше, що мені подобається з його творчості – те, що його музика об’єднує і молодь, і старших людей. Під його тексти хочеться наспівувати, а під мелодії – танцювати. І я не знаю, як це так писати зараз, щоб не виглядало надто пафосно, але це дико приємно і гордо, що Сашко живе і творить в Чернівцях. На концерті 10 травня було зібрано 4800 грн., які передадуть на потреби костелу. Навіть не знаю, чи є сенс розповідати, наскільки всім сподобався концерт, бо це і так зрозуміло. Усі, з ким говорила про вечір у костелі відповідали мені одне і те саме: що це було дуже щиро і дуже якісно. І ще я дуже вдячна отцю Станіславу, який дозволяє проводити такі заходи в духовному місці, бо не всі конфесії готові до таких кроків, навіть, якщо це не діючий храм.

Концерт Sasha Boole у костелі «Пречистого серця Ісуса»

Концерт Sasha Boole у костелі «Пречистого серця Ісуса»

Окрім того, що Чернівці насправді по-весняному стали зеленими, довкола «заквітли» агітаційні афіші кандидатів у мери міста. І в цьому всьому теж багато мистецтва, але дуже банального, з поганим смаком і брехливого. Вибачте, але я, як митець, не голосуватиму за кандидата, який розвішує таку «особливу» і «нову» агітацію про те, що ми всі ходимо з лапшею на вухах і лише він може її зняти. Таких перлів є чимало, але цей мене найбільше вразив. Певна: якби ці кандидати більше мали часу на мистецтво, ніж на спортзал, наприклад, то хоч трішки б витесали свій смак. Але куди їм до цього, вони такі «зайняті». Лиш давайте поспостерігаємо, як вони всі 15 травня повдягають вишиванки і як піаритимуться на центральних площах міста. Обіцяю, буде весело ;)

Христя Венгринюк

comments powered by HyperComments
Теґи: , , , , , , , , ,