Революція, мистецтво і секс у маленькому місті

24 березня 2014, 16:58 | Опублікував: | Категорія: Важливо, Місто, Статті
Поділитись:
facebook В Контакте twitter

Минулий тиждень в Чернівцях був багатий не так на культурні події, як на зустрічі з культурними людьми, які творять мистецтво не час від часу, а щодня. Вони не просять, щоб їм дякували, і наче й не бажають бути поміченими… Окрім цього, поговоримо про новинки від видавництв «БукРек» та «Книги-ХХІ».

Революція, мистецтво і секс у маленькому місті

Нині як ніколи згадується мені роман «1984-й» відомого британського письменника Джорджа Оруела. Коли читала його вперше, то сприймала все як фантастику, що ніколи не може стати дотичною до України. Так само, як ніколи не думала, що Крим стане частиною іншої країни… Тепер проводжу багато паралель між тим, що відбувається в Україні, і описаним у романі. Як би парадоксально не звучало, але треба цінувати свободу думки, любові, творчості, інтиму і всього, що є ніби абстрактним. Бо хто знає, чи скоро і на це не накладуть якесь вето?

Почну свій огляд з літератури. Чернівецьке видавництво «Книги-ХХІ» разом з міжнародним поетичним фестивалем «Meridian Czernowitz» видало нову книгу Андрія Любки, яка вже своєю назвою спричинила скандал і була  оцінена критиками навіть ще до своєї появи. «Спати з жінками» – книжка Андрія Любки, яка має особливий зв’язок з Чернівцями, бо окрім того, що її видали чернівецьке видавництво і літературний фестиваль, який походить у Чернівцях, редактором книги є відомий критик, есеїст, перекладач Сашко Бойченко. Для мене зрозуміло, чому Сашко Бойченко часто «протегує» творчість Андрія Любки, адже їхня есеїстика має якийсь подібний корінь, вона цинічна і водночас романтична. Звісно, Андрію ще бракує досвіду, але внутрішній літературний код автори мають дуже подібний. Не можу сказати, що всі тексти з нової книги стали мені близькими, але саме есе «Спати з жінками» добряче зачепило. Напевно, мало хто повірить, що справа там не в сексі і не в процесі переглядання снів поряд з жінками, а у всесвітній силі, яку несе жінка своїм серцем та лоном. І ще дещо знаю точно: Андрій Любка в житті значно цікавіших та дотепніший, ніж у власних книгах. Маєте шанс переконатися в цьому 27 березня, коли письменник презентуватиме свою книгу в Чернівцях.

Андрій Любка. Спати з жінками

А у ще одному чернівецькому видавництві «БукРек» за редакцією письменниці та  журналістки Лесі Воронюк вийшла антологія майданівської поезії «Небесна сотня». Перші примірники були представлені 21-24 березня на книжковому салоні в Парижі. До книжки увійшло понад двісті поезій відомих українських письменників та початківців про єврореволюцію, майдан, «Небесну сотню». Ця книга є символом боротьби, віри, сили, єдності та жалоби за померлими героями. У квітні планується презентація антології Чернівцях. Зізнаюся, що і мої тексти також є у цій сумній, але важливій книзі.

Антологія "Небесна сотня"

Я вже писала, що минулої суботи чернівецькі митці скликали на «Арт-Майдан», завдяки якому 18 березня організатори передали зібрані кошти (11,882 грн.) дружині покійного героя Майдану – Тетяні Аксениній. Проте підтримки потребують не лише родини полеглих з «Небесної сотні». Благочинні мистецькі аукціони починають ставати доброю традицією в Чернівцях: у січні було організовано аукціон на підтримку онкохворої Вікторії Шубкіної, а 19 березня в «Literatur Cafe» збирали кошти, щоб допомогти маленькому Назару, який отримав значні травми під час пологів і ще півроку тому не міг навіть ходити. На заході з власними художніми текстами виступали молоді літератори: Сашко Мельник, Ірина Лазоревич та Іван Добруцький. Проте окрім них могли виступити й усі бажаючі. На лікування Назарчика зібрали 880 грн. та 10 доларів. Також тривалий час в Інтернеті проходить аукціон сувенірів, зроблених руками, усі гроші з якого так само підуть на лікування хлопчика. Особисто мене дуже тішить традиція допомагати людям, які цього потребують, бо якщо наша країна не дбає про нужденних, то це повинні робити люди, які мають добре серце.

Доброчинний мистецький вечір в Literatur Cafe

Від літератури – до малярства. 21 березня у музеї Лесі Українки в Києві відкрилася виставка «Провінційні історії» відомої чернівецької художниці Марини Рибачук. Художниця представила олійні роботи, які були зроблені упродовж пленерів у відомого художника з Буковини  Темістокля Вірсти в Лес-Іссамбр у  Франції, пленерів на Львівщині, і звичайно, пленерів з Чернівців. Всього представлено 30 робіт: пейзажі, натюрморти, пов’язані темою з конкретною місциною, та декілька інтер’єрів.

А тим часом молоді художники зі студії образотворчого мистецтва «Akadem-Art» (керівник студії художниця Лариса Куваєва) готують виставку картин у стилі петриківського розпису. Діти від 7 до 14 років на полотнах великих розмірів творять акрилом неймовірні візерунки, абстракції, форми та настрої. Я настільки була вражена побаченим, що почала провокувати керівника студії якнайшвидше зорганізувати виставку, бо для глядачів це буде унікальною можливістю познайомитись з петриківським розписом та його історією. Лариса Куваєва володіє технікою петриківського розпису і каже, що просто однієї ночі побачила в своїй уяві, як її учні творять в найкращих українських традиціях. Це дуже цікава техніка, не всім вона дається і як каже Лариса Куваєва: «Її не навчишся, вона або дається серцю та рукам, або ні». Як на мене, то всім маленьким студійцям «Akadem-Art» вона точно-точно дається.

Вихованці студії "Akadem-Art"

Вихованці студії “Akadem-Art”

У контексті дитячої творчості не можу не поговорити про людину, яка безкорисно віддає себе і свої знання – Наталю Хілько, яка щонеділі зустрічається з дітками і вчить їх малювати, ліпити, вишивати, вирізати, декупажити. Така альтруїстична ідея виникла у пані Наталі, коли ми готувалися до «Арт-Майдану», а вона була однією з найголовніших співорганізаторів. Саме вона створила мистецьку інсталяцію «Новітні герої України», яка була представлена на «Арт-Майдані», разом зі студентами кафедри архітектури кілька днів прибирала у костелі перед заходом і просто настільки полюбила «Найсвятіше Серце Ісуса», що почала організовувати довкола нього різні добрі справи.

Наталя Хілько з учнями

Наталя Хілько з учнями

Пані Наталю страшенно обурює, що перед костелом незаконно паркуються автівки  (як і багатьох чернівчан, але ми нічого не робили, щоб цьому зарадити!) Наталя Хілько залишала послання на склі автівок, щоб привернути увагу водіїв, що так робити недобре. Її головною метою є, як вона каже, повитягувати всі ножі з Серця Ісуса. Наразі пані Наталя щонеділі у приміщенні музичної школи, яке люб’язно надав отець Станіслав, спілкується з дітками, навчає їх творити руками. Минулої неділі дітки з пані Наталею виготовляли з паперу і пластику янголів, і просили миру для України. Я щиро захоплююся світоглядом, щирістю і енергією Наталі Хілько. Жінка каже, що має багато ідей, щоб хоч на краплинку зробити нашу країну щасливішою. Я серцем дякую всім таким людям і так вірю, що з ідейних, добрих та сміливих розбудується нове, краще майбутнє!

І знаєте, яким би мистецтво не було, – чи таким, що шокує, як тексти Андрія Любки, чи таким, яке нагадує про біль, як антологія «Небесна сотня», чи настільки чистим та непорочним, як витвори дітей – воно повинно існувати у просторі та часі, щоб відволікатися від цього життя, яке і прийняти до кінця не можеш, але і відмовитись від якого не сила… 

***

000 291

А на тих барикадах…
Янголи щовечора сідали на плечі
І вичісували дим з кіс,
Наспівуючи щось на вухо.
Вони були такі малі,
Як макове зерня.
І я думала, що мені ввижаються
Тіні пророчі
Від страху і перевтоми.
Але щодня тепер,
Вже без шин і бочок,
Я гортаю фото вбитих героїв
І бачу в них ті ангельські риси,
Сидячих тоді на плечах,
А тепер дрімаючих
У цьому безнадійно тужливому
Лоні всесвіту.

Христя Венгринюк

comments powered by HyperComments
Теґи: , , , , , , , , , , , , ,