«О скорбь моя, моя печаль! Чи ти минеш коли?»

10 березня 2014, 14:37 | Опублікував: | Категорія: Важливо, Місто, Статті
Поділитись:
facebook В Контакте twitter

Українці краще пам’ятають, що у березні День Жінок, а не День народження Кобзаря. Тому, хоч цього року багато говорили про скасування 8 березня, квіткові базари цього дня мали добрий виторг. Та з огляду на 200-річчя Тараса Шевченка, наш огляд присвячений письменнику-революціонеру, а не  жінкам :)

Виставка до 200-річчя від дня народження Шевченка

Почну традиційно з себе :) 4 березня я провела лекцію на тему «Шевченко – революціонер» для студентів Медуніверситету. Студенти-медики стали для мене відкриттям, бо досі найдальшими від української літератури моїми слухачами були хлопці з фізкультурного відділення. Наша розмова базувалася на порівняннях минулого і сучасного, пророцтвах Тараса Шевченка і вічній актуальності його творчості. Також на зустріч завітав Володимир Карагяур, який незаконно був ув’язнений 19 січня на Майдані, – начебто за те, що він купував бензин для «коктейлів Молотова». Володя розповів про те, чому у політично нестабільних ситуаціях завжди найактивнішими виявляються митці, – адже працюючи журналістом на «Spilno TV», він спілкувався на Євромайдані чи не з усіма його культовими особами. Євроактивіст наголосив, що лише така віра і витримка, яка була в Шевченка (нагадаймо, що з 47 років життя письменник пробув 25 в кріпацтві, а 10 в засланні) може допомогти нашому народу перемогти! Проте, як бачимо, надто довгою є ця боротьба…

Жнива у полі. Кучерява Іванна, 13 років.

Жнива у полі. Кучерява Іванна, 13 років.

Того ж таки дня я побувала на заході, де чи не вперше за останні місяці відчула себе щасливою. У Чернівецькому художньому музеї відбувся відбірковий конкурс у номінації «Образотворче» та «Прикладне мистецтво», переможці якого стануть учасниками двадцять першого всеукраїнського конкурсу «Нові імена». У змаганні брали участь учні художніх шкіл області та трьох чернівецьких студій малювання, віком від п’яти до вісімнадцяти років. Усього було тридцять вісім учасників, які представили двісті три роботи. Блукаючи серед втілених на папері і полотні дитячих емоцій, я вдивлялася в їхні твори і розуміла, що дитинства, як такого, не існує. Або діти вміють бачити все надто дорослими очима, або ми ніколи не перестаємо бути дітьми. Наймолодший учасник, п’ятирічний Тимофій Тимошенко, так зумів передати «Війну очима дітьми», що я переконалася, що теж так само її бачу. Звісно, було досить багато творів присвячених 200-річчю від дня народження Тараса Шевченка, та робіт традиційної української тематики. Словом, виставку треба побачити, бо зовсім не просто передати ті відчуття, які виникають під час перегляду робіт. Вони справді живі – якщо охарактеризувати двома словами. Імена переможців, які поїдуть змагатися в Київ, буде оголошено 28 березня.

Наймолодший учасник "Нових імен" Тимофій Тимошенко

Наймолодший учасник “Нових імен” Тимофій Тимошенко

5 березня до дня народження Тараса Шевченка у чернівецькому «Вернісажі» відкрилася виставка художників Буковини «У вінок Кобзареві». Щиро кажучи, від неї я отримала значно менше задоволення, ніж від дитячої. Звісно, велика частина картин – портрети Тараса Шевченка, але до деяких із них глядачам доводилось довго приглядатися, щоб розпізнати лик Кобзаря, – і зовсім не через те, що картини написані в якихось «нових» стилях. При вході у «Вернісаж» упродовж відкриття виставки глядачам чіпляли на одяг бантики кольору українського прапора, зал був оформлений «під Майдан» – з бочками і революційними стрічками, хор у національних костюмах співав українські пісні, дефілювали дівчата у стилізованому українському одязі. Відвідувачі переглядалися, не розуміючи, до чого це дефіле взагалі, а тим більше – одразу після пісні «Пливе кача» у виконанні «Піккардійської терції», яка стала символом «Небесної сотні».

Виставка до 200-річчя Т.Шевченка. Фото С.Карачка

Виставка до 200-річчя Т.Шевченка. Фото С.Карачка

Загалом у виставці взяли участь дев’яносто три художника, які представили сто двадцять робіт. Найбільше мене вразили картини Олександра Літвінова, Лариси Куваєвої та Сергія Колісника. Проте після наших регіональних виставок я ще сильніше потребую постмодерного погляду на мистецтво… Тут мені згадався наш чернівецький художник Станіслав Сілантьєв, який зараз живе у Києві, – думаю, шанувальники добре знайомі з його портретними картинами Тараса Шевченка. Для мене таке вирішення є дуже цікавим, бо виправдовує своє існування в ХХІ столітті.

Шевченко Стаса Сілантьєва

Шевченко Стаса Сілантьєва

А наступного для у «Вернісажі» відбулися Шевченківські читання Школи шляхетних українок Чернівецького відділу Союзу Українок. Вірші дівчата обирали самі, серед них були «Минають дні, минають ночі», «Думи мої», «Заповіт», «Мені однаково», «Огні горять», «Реве та стогне…», «Сон» та інші відомі твори Тараса Шевченка. Шляхетні україночки отримали в подарунок від видавництва «Букрек» книги про Шевченка та календарі. Крім того, підбірку творів Шевченка і про Шевченка від видавництва «Букрек» було передано у бібліотеку ліцею для обдарованих дітей, де проходять заняття Школи. Голова Союзу українок Анна Глібка захоплена своїми вихованками, надзвичайними дівчатками з патріотичною свідомістю та бажанням робити добро для рідної країни.

Шляхетні українки читають Кобзаря

Шляхетні україночки читають Кобзаря

А сам день народження найвидатнішого поета України, Тараса Шевченка, митці почали святкувати з самого ранку. Об 11 годині ми зібралися біля колишньої книгарні «Кобзар», щоб почитати там вірші генія і привернути увагу чернівчан до невиконання обіцянок влади. Адже її представники на різних рівнях обіцяли, що у цьому приміщенні знову буде книгарня. Натомість там під вивіскою «Кобзар» спочатку продавали гламурне взуття, а тепер там «Сбербанк России». Ідеологом акції був євроактивіст Павло Колядинський, на неї зібралося багато небайдужих до творчості Шевченка та долі книгарні «Кобзар». Чернівчани прийшли зі своїми «Кобзарями», читали вірші і говорили про генія. Було воно якось не награно і щиро, бо читалося не театрально-професійними, а простими голосами.

Акція "Поверніть Чернівцям "Кобзар"

Акція “Поверніть Чернівцям “Кобзар”

Опівдні почали вшановувати пам’ять Тараса Шевченка біля його монумента. На жаль, все було як завжди: нові «професійні українці», які щойно «перевернули кожухи», надривалися, вітаючи Генія. Люди у вишиванках біля мікрофонів ридали, читаючи поезію Шевченка, а глядачам було якось зовсім не святково, єднало лише розуміння, що найбільшому українському революціонеру сьогодні виповнюється 200 років. Не знаю, на що я власне розраховувала йдучи на свято, організоване політиками. Я вчергове переконалася, що лише коли ми відійдемо від шароварщини, лише тоді ми почнемо прогресувати і змінюватись. Упродовж дня були подібні заходи-читання до ювілею Шевченка, – але все те саме, те саме…

Офіційне відзначення 200-річчя Т.Шевченка

Офіційне відзначення 200-річчя Т.Шевченка. Фото С.Карачка

А ввечері 9 березня я завітала на концерт чернівецького музичного гурту «I have I need», який не був присвячений 200 річчю до Дня Народження Тараса Шевченка, але став чимось особливим цього дня. Упродовж двох годин молоді хлопці відіграли концерт, де пісня за піснею змінювалися стилі та настрої, відчуття та емоції. Музиканти вразили чистотою виконання та перфектною англійською, – якби не знала, що вони українці, то ніколи б не подумала, – бо ж виглядають і звучать, наче британці-хіпстери. До речі, «I have I need» будуть одним з учасників великої мистецької акції «Арт-Майдан», яка відбудеться 15 березня о 18.00 в костелі «Найсвятіше Серце Ісуса» (вул. Шевченка, 2а). Акція має на меті прославити новітніх героїв України, впродовж неї виступатиме відомий критик, перекладач, есеїст Сашко Бойченко та поетка з Вінниці Катя Калитко, спеціальним гостем буде козак, євроактивіст Михайло Гаврилюк. Під час мистецького вечора відбуватиметься аукціон картин відомих художників Чернівців (Олега Любківського, Лариси Куваєвої, Анатолія Житарюка, Павла Півня та інших), гроші перераховуватимуться на потреби людей, які постраждали від страшних подій у Києві 18-20 лютого. Докладніше про акцію – в моєму наступному огляді.

Арт-Майдан

Так вже склалося, що упродовж тижня я ні на мить не забувала про Тараса Григоровича, роздумувала над його долею. Наче народжується просто дитина – а з неї виростає геній (від добра чи від зла) і змінює хід історії. Найбільшою мрією Великого Кобзаря було те, щоб українці звільнилися від кріпацтва, стали вільними! Символічно, Тарас Григорович помер у рік, коли скасували кріпосне право. Але мене мучить питання: чи ж насправді мрія Тараса збулася?..

Христя Венгринюк

***

Хоча лежачого й не б’ють,
То і полежать не дають
Ледачому. Тебе ж, о суко!
І ми самі, і наші внуки,
І миром люди прокленуть!
Не прокленуть, а тілько плюнуть
На тих оддоєних щенят,
Що ти щенила. Мýко! Мýко!
О скорбь моя, моя печаль!
Чи ти минеш коли? Чи псами
Царі з міністрами-рабами
Тебе, о люту, зацькують!
Не зацькують. А люде тихо
Без всякого лихого лиха
Царя до ката поведуть.

Тарас Шевченко

comments powered by HyperComments
Теґи: , , , , , , , , ,