Орест Сохар: «Fuck the EU!» ©

12 лютого 2014, 17:34 | Опублікував: | Категорія: Важливо, Роздуми, Світ
Поділитись:
facebook В Контакте twitter

Як би це дивно не звучало, але дипломатична стратегія Києва “морозитися на підступах до Брюсселю” нині виглядає виграшною: європейські бюрократи нарешті прокинулися і заговорили про фінансову допомогу Україні.

Орест Сохар: «Fuck the EU!» ©

Останні декілька місяців виявилися досить яскравими в сенсі розуміння євробюрократії: симпатики прозахідної інтеграції тривалий час дивилися на ЄС через рожеві окуляри. Оскільки з легкої руки одного “папєрєдніка” євроінтеграція прирівняна до пропаганди сексуальних меншин, то мушу пояснити – під “рожевими окулярами” маю на увазі не потяг до лесбійського кохання, а надто романтичне сприйняття чиновників з Брюсселя, які нібито сплять і бачать, як допомогти Україні, зміцнити демократію та приєднати нас до своєї спільноти.

Як виявилося, сплять, але не бачать… Віктору Януковичу потрібно було розвернути дипломатичного воза в напрямку Москви, а студентам вийти на Євромайдан, аби оті чиновники прокинулися і почали (як кажуть у Галичині) рухатися. І в них таки вдалося: сьогодні Захід дедалі активніше перетворюється на антикризовий центр для України, в тому числі – і в царині економіки. Ось ретроспектива деяких лише деяких міжнародних подій, що відбулися протягом останніх тижня-півтора, і мають визначальне значення для майбутнього України:

  • Арсеній Яценюк повернувся із США і заявив, що для виходу із кризи країна потребує грошей, і, мовляв, західні партнери готові надати потрібні суми. “Мінімальна сума, яка необхідна, щоб стабілізувати ситуацію в Україні, – це мільярдів. Це мінімум. Це і широка програма підтримки МВФ, і макрофінансова допомога ЄС і інших міжнародних інституцій”, – сказав пан Яценюк, додавши, що такий пакет може бути запропонований тільки новому українському уряду у випадку, якщо нова українська опозиція після конституційної реформи отримає всю повноту влади.
  • Кетрін Ештон, верховний представник ЄС з міжнародних справ заявила про готовність Євроспільноти надати допомогу Україні: “В сенсі економічної підтримки йдеться не про величезні суми грошей. Мова про економічну допомогу. Це має бути цілеспрямований економічний пакет, який задовольнить потреби країни в контексті економічних реформ”.
  • США розпочали консультації з ЄС щодо надання фінансової допомоги Україні. Баронеса Ештон уточнила, що відбувається робота над великим планом фінансової допомоги Україні. Крім того, Кетрін Ештон цього тижня збирається до Вашингтону на переговори з керівником МВФ Крістін Лаггард. На 10 лютого було заплановано і засідання Ради міністрів ЄС, приурочене українському питанню, але інформації про його результати на разі немає ніякої.

А тепер давайте відкрутимо ситуацію на декілька місяців назад, до саміту у Вільнюсі. Єврочиновники розмовляли з Україною винятково мовою ультиматумів, про надання будь-якого фінансового пакету допомоги навіть не йшлося, і підписання угоди про Асоціацію з ЄС подавалося як право, яке ще треба заслужити. Апеляції про кризову ситуацію в українській економіці (і створення зони вільної торгівлі лише посилить її) до розгляду не бралися, будь-які втрати України через створення зони вільної торгівлі з Євросоюзом Брюссель компенсовувати не збирався.

І тут вибухнув Євромайдан.

Якби події в Києві були винятково внутрішнім конфліктом, то євробюрократи і далі собі би спали і не думали про Україну. Але, як сказав один з таких дипломатів, загибель 100 сотень українців їх турбує значно менше, ніж 2 плакати з негативними написами під власним офісом. Відмова Януковича підписувати угоду про Асоціацію, та наступні акції протесту, крім усього іншого, викликали шквал критики на адресу керівництва ЄС: і за те, що Старий Світ залишив Україну на одинці з Росією, і за байдужість та навіть зверхність. Неповоротким європейцям вставили інформаційне шило в одне місце, в дуже чутливе місце, і тепер вони поспіхом роблять ті кроки, про які українські урядовці просили їх півроку-рік тому: проводять переговори з МВФ щодо допомоги Києву, готують пакети економічної допомоги і т.д.

Яка мораль цієї байки… А в тому, що брюссельським бюрократам можна і треба влаштовувати дипломатичні торги. Свого часу подібний експірієнс мала Польща. Дипломати цієї країни вимагали найбільшої компенсації серед усіх східноєвропейських вступників до ЄС. Вони завершили переговори останніми, але в результаті полякам виділили рекордних 50 млрд євро допомоги, і навіть сьогодні дотації Євросоюзу Речі Посполитій є досить значними: з 2004-го Варшава отримала 85,3 млрд євро, а на 2014-2020 роки заплановано 105,8 млрд. євро. Тому дипломатичний шантаж Києва напередодні Вільнюського саміту, тим паче в період поглиблення економічної кризи, був абсолютно виправданий. Інша річ, що глава держави не зміг пояснити своїх дипломатичних маневрів ані опозиції, ані нації, через що і отримав феєрверк протесту у центрі Києва, на вулиці імені першого президента.

Що маємо в підсумку? Ось недавно представник держдепу США Вікторія Нуланд обізвала ЄС лайливою фразою, винесеною у заголовок. Не знати, наскільки об’єктивною була ця оцінка на момент виголошення, але зараз можна констатувати: дипломатія Старого Світу змінюється, і найближчим часом ставлення до України буде дещо іншим. Звісно, що ці взаємини між Брюсселем та Києвом залежать від переконфігурації влади в Україні: починаючи від формату Конституції і завершуючи складом уряду. Але тепер ми розуміємо, не лише Україна потребує інтеграції, але й навпаки.

Джерело: ТСН.ua

comments powered by HyperComments
Теґи: , , , , , , ,